- безголовий
- —————————————————————————————безголо́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безголовий — а, е. 1) Який не має голови. || Якому відтято голову; обезглавлений. 2) перен. Дурний, дурноголовий … Український тлумачний словник
безголовість — вості, ж. Абстр. ім. до безголовий … Український тлумачний словник
безголово — Присл. до безголовий … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови